Закарпатські новини


Закарпаття - край, де є багато можливостей різного відпочинку, лікування, проведення часу.Санаторії,готелі,мі


Просмотрен: 25020

Фестиваль „Гуцульська бриндзя” започатковано у 2000 році. Він є „візитівкою” Рахівщини і однією з найяскравіших сторінок його культурно-мистецького життя, на яку чекають цілий рік. Щороку його відвідують тисячі гостей із різних куточків нашої країни та сусідніх держав: Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі, Чехії, Білорусії та ін. Гуцульська бриндзя — свято повернення вівчарів з полонин додому. Щороку, в квітні вони виходять з худобою високо в гори на широкі полонини, де залишаються аж до початку вересня. На полонинах доглядають худобу, доять молоко та виготовляють сир, бринзу, вурду. Попрацювавши ціле літо в горах вівчарі повертаються додому і влаштовують гучне свято — фестиваль ,,Гуцульська бриндзя”, яке вже традиційно вп’ятнадцяте пройде в місті Рахів 5-6 вересня 2015 року. Фестиваль демонструє справжні традиції гуцулів-полонинників – їх побут, ремесло, культуру, гостинність і здобутки. На фестивалі можна не тільки спробувати десятки видів овечого сиру, а й розважитися – по-справжньому, по-гуцульському, за давніми традиціями. Цьогорічний ярмарок проходитиме під девізом допомоги нашим бійцям, які захищають незалежність України в зоні АТО. Під час фестивалю буде організовано благодійну ярмарку по збору коштів для учасників антитерористичної операції на сході держави, а також, кожен зможе долучитися до плетіння маскувальної сітки. Зібрані кошти будуть спрямовані для учасників АТО, на їхнє лікування та матеріальне забезпечення. Крім власне повернення вівчарів організатори підготували програму свята: 5 вересня, субота 11.00-18.00 – виставка митців Рахівщини: велика зала райдержадміністрації (м. Рахів, вул. Миру, 1, І поверх), виставковий зал районного Будинку культури (м. Рахів, вул. Миру, 16), Музей Гуцульської різьби Юрія Павловича (м. Рахів, вул. Миру, 42, І поверх). 6 вересня, неділя 8.00-12.00 – розгортання експозицій виставок народних умільців та ярмарки-продажу тваринницької продукції вівчарства, вул. Буркут, амфітеатр ,,Буркут”; 11.30-12.15 – хід святкової колони від вулиці Богдана Хмельницього до амфітеатру “Буркут”; 12.15-12.45 – урочисте відкриття фестивалю-ярмарку ,,Гуцульська бриндзя”, запалення полонинської ватри; 12.45-14.00 – огляд експозицій виставок народних умільців населених пунктів та ярмарки-продажу тваринницької продукції вівчарства; майстер-клас з приготування гуцульських страв; благодійний аукціон; плетіння маскувальної сітки; 14.00-17.00 – гала-концерт фестивалю за участі самодіяльних колективів Рахівщини; 17.00-24.00 – концертно-розважальна програма: заслужений артист України Олександр Садварій, Національний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю ,,Гуцулія”,  гурт ,,Рокаш” та ін. Організатори запрошують приєднатися до свята, загартованого карпатськими горами, прадавніми автентичними традиціями. Тільки тут ви зможете на повну насолодитись свіжим карпатським повітрям, смачними та екологічно чистими стравами, доторкнутись до частинки суворого гуцульського побуту та відчути всю гостинність карпатського краю! За додатковою інформацією звертатися за адресою: м. Рахів, вул. Миру, 1, тел. (03132) 2 50 26, 2 56 44, 2 51 57, електронна адреса – rda_rakhiv@ukr.net або через соціальну мережу Фейсбук – facebook.com/RakhivRDA.   Оргкомітет

6:23:55 29.08.2015

30 серпня до села Синевирська Поляна, що на Міжгірщині, знову покличуть трембіти. На території національного природного парку "Синевир" відбудеться обласний фольклорно-туристичний фестиваль. Спеціальним гостем свята стане Луганський обласний козачий кінний театр – таких колективів в Україні всього декілька. Театр спеціалізується на створенні та показі художньо-довершених вистав, які сприяють популяризації козацького кінного мистецтва та відродженню і збереженню національних традицій загалом. За свою понад 10-річну діяльність, театр здобув визнання як удома, так і закордоном – в Угорщині, Словаччині, Німеччині, Білорусі. Далі відбудуться: 13.00 – театралізована хода до озера Синевир із відвідуванням сільських садиб у супроводі троїстих музик;13.45 – переправа офіційної делегації через озеро до основного місця проведення свята;14.00 – урочисте відкриття фестивалю;14.30 – виступ фольклорних колективів області; 16.30. – виступ запрошених зірок естради – фіналіста всеукраїнськоо шоу "Голос країни 2015" Івана Пилипця та народного артиста України Івана Поповича. Мета фестивалю – пропагування закарпатських традицій і фольклору, а також презентація туристичних принад краю, зокрема, природної візитівки – озера Синевир, що є найбільшим озером Українських Карпат і, за присудом експе Управління культури Закарпатської ОДА

2:50:43 29.08.2015

Народний депутат Віктор Балога запропонував свій план для держави на найближчі роки. Отже, якщо ми хочемо миру в Україні, можливо, в першу чергу, меню для Президента має включати не зміни до Конституції, які послаблюють самого Гаранта, а наступний план дій для країни: 1. Україна стає асоційованим членом ЄС; 2. Україна не претендує на членство в Євросоюзі протягом наступних 10 років. Справедливості заради – ми від цього нічого не втрачаємо. Бо по-перше – нас там не чекають. А по-друге – Євросоюз сам перебуває в кризі і не факт, що зможе прийняти нових членів найближчі роки; 3. Україна не претендує на подачу заявки до НАТО, де нас також не чекають, і зосереджується на розбудові власних Збройних сил; 4. Україна оголошує про нейтралітет за прикладом Австрії; 5. Росія забирає з Донецької та Луганської області своїх найманців, допомагаючи відновити закони України в цих регіонах; 6. Україна з Росією відновлює спільні кордони в Донецькій та Луганській областях; 7. Росія не претендує на свою роль в конституційному процесі на території України; 8. Україна та Росія відновлюють економічні стосунки на рівні 2013 року; 9. Україна та Росія, для нормалізації стосунків на перехідний період, оголошують про спільне управління АР Крим, з подальшим проведенням референдуму за участі міжнародних спостерігачів, який має дати справедливу відповідь на питання – в якій країні вони хочуть себе бачити. І прошу не піднімати істерики по типу «Балога пропонує віддати Крим». Ми його вже віддали. Вірніше, не ми, а ті, хто керував державою в лютому-травні 2013 року. Зараз кримське питання не піднімається взагалі, про нього забули навіть наші Західні партнери. А такий сценарій, як пропоную я, дає нам шанс повернути свою територію. Тим більше, ми маємо для цього непогані шанси – розчарування жителів півострова колосальне, пропагандистський угар пройшов і люди починають тверезіти. 10. Те саме стосується окупованих територій Донецької та Луганської областей. Давайте і там проведемо демократичний референдум, з міжнародними спостерігачами і раз і на завжди закриємо це питання. Думаю, в такому випадку, царі Донбасу стануть першими агітаторами за те, що жити потрібно з Україною. Бо вони самі прекрасно усвідомлюють, що під Москвою вони стануть ніким. Якщо Росія хоче зняття санкцій, а Україна – миру в державі, то мої пропозиції – це шлях до порозуміння. Це шлях до відновлення елементарних сусідських відносин. Бо сусідів, як відомо, не обирають, вони від нас нікуди не подінуться. Потрібно визнати усе таки, що помилки були як з боку керівництва Росії, так і з боку нашого керівництва. Війною ми проблему не вирішимо, а терплячою дипломатичною сапою та поступками з обох сторін – можемо досягти результату. Шанси, на мою думку, дуже високі. Але, знаю точно, що ми нічого не доб’ємося створенням нових політичних помилок, типу змін до Конституції, на яких наполягає Москва, а відповідно і Захід. Росія має зрозуміти - цим ми нічого не вирішимо. Порошенко має зупинитися в продукуванні нових помилок. Все, що потрібно – поставити на паузу деякі процеси, щоб досягти миру. Смію сказати, що мій сценарій – перший, не популістський і дієвий набір заходів, який допоможе вберегти державу від краху. Всі, кому він не подобається, нехай запропонують кращий. Головне, щоб він був реальний до втілення, бо мій сценарій – саме такий. Але я не знаю лише одного – чи готові до цього Порошенко з Путіним, щоб не розвалювати, як Україну, так і Росію. Віктор Балога

2:09:17 29.08.2015

25 серпня в капличці Ужгородського замку відбулася презентація видання, присвяченого 70-річчю Закарпатського обласного краєзнавчого музею, яке установа відзначала в червні. Альбом знайомить із багатством музейних фондів (що нині налічують майже 130 тисяч експонатів) через найбільш показові та самобутні зразки. Над інформативністю видання трудились науковці музею, а майстерним поліграфічним втіленням альбому слід завдячувати Видавництву Олександри Гаркуші. Подарункове видання наразі надруковане півтисячним накладом, частина з якого надійде у продаж. На таку розкішну презентацію своїх скарбів головна музейна установа краю, за словами директора Василя Шеби, чекала десятки років. Водночас, уже більше 15-ти років музейники видають власний науковий збірник, останнє число якого також представили. Особливість часопису в тому, що на його сторінках публікують свої наукові розвідки не лише співробітники музею, але й широке коло дописувачів: від провідних істориків та краєзнавців Закарпаття – до сподвижників музейної справи в глибинках. Примітно, що поряд з іншими, у збірнику є рубрика, яка стосується фінансової діяльності музею. Керівництво установи не приховує цієї інформації, адже вона – ще один привід похвалитися хорошими показниками роботи. Лише з початку року музей прийняв понад 150 тисяч відвідувачів, а його дохід склав більш, як півтора мільйона гривень. Відтак, можна констатувати, що музей уже на 50% сам на себе заробляє, а таких прикладів в Україні обмаль, – каже Василь Шеба. Ще одне видання, яке принагідно презентували – путівник виставкою, присвяченою Тиводару Легоцькому. Дослідник Йосип Кобаль поділився задумом у найближчій перспективі видати ґрунтовну монографію, присвячену постаті основоположника музейництва на Закарпатті. Нагадаємо, що клопотання про присвоєння Закарпатському краєзнавчому музею імені Тиводара Легоцького розглянуть на найближчій сесії облради. Позитивно відгукнувся про роботу музейників начальник управління культури Закарпатської ОДА. За словами Юрія Глеби, цьогоріч область укотре продемонструвала свій культурний потенціал, завдячуючи, зокрема, представникам музейництва. “З одного боку, головні музейні установи – Закарпатський краєзнавчий музей та Закарпатський обласний музей народної архітектури та побуту – численними науково-просвітницькими заходами відзначили свої поважні ювілеї, а з іншого – всупереч несприятливим обставинам у державі, на Закарпатті розвивається низка музеїв на громадських засадах, за що всім ентузіастам цієї представницької для нашого краю справи щирий уклін”. З метою відзначення найкращих музейних закладів, управління культури проводить щорічний конкурс і цього разу переможцями визначено Свалявський історичний музей, Кімнату-музей Бели Бартока (м.Виноградів), Чинадіївський замок “Сент-Міклош” (Мукачівщина) та Музей закарпатської книги, що в приміщенні обласної організації Національної спілки письменників України (м.Ужгород). Керівникам вручили грамоти управління культури. Винуватцеві ж зустрічі – колективу обласного краєзнавчого музею, а також – обласного музею народної архітектури та побуту з нагоди цьогорічних ювілеїв вручив нагороди від профільного міністерства начальник управління музейної справи та культурних цінностей Василь Рожко, який завітав на Закарпаття з робочим візитом. Наостанок зустрічі відбулась іще одна презентація – виставки творів Мікулаша Клімчака, котрий є одним із визначних представників образотворчості, сучасним іконописцем, найвідомішим творцем на кирило-мефодіївську тематику в художньому мистецтві Словаччини. Добірка картин надана для експонування в Закарпатському краєзнавчому музеї Генеральним консулом Словацької Республіки в Ужгороді Янкою Буріановою. Управління культури Закарпатської ОДА

0:27:51 29.08.2015

З початку 2015 року в м. Хуст та Хустському районі сплачено 5,6 мільйона гривень плати за землю, з яких понад 4 мільйони гривень сплатили юридичні особи, фізичними особами було внесено понад 1,6 мільйона гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження з плати за землю збільшились на 1,2 мільйона гривень, тобто на 27 % і досягти таких результатів вдалося завдяки ефективній роботі податкових інспекторів. Водночас Хустська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення. Хустська ОДПІ нагадує, що сплата плати за землю громадянами за податковим повідомленням-рішенням здійснюється протягом 60 днів з дня його вручення. Хустська ОДПІ

23:17:40 28.08.2015

Дерев'яна Струківська церква у селі Ясіня Два роки тому на засіданні 37-ї сесії комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у столиці Камбоджі проголосовано за спільний проект, згідно з яким вісім дерев'яних церков на території України увійшли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пише депо. Дві з них - на території Закарпаття. Це дерев'яна церква св.Михаїла у селі Ужок та дерев'яна Струківська церква у селі Ясіня. Загалом же, на Закарпатті близько 120 церков, із яких половина є стародавніми. Область має найбільше розмаїття стилів і форм дерев'яних церков. Традиційно, тут виділяють п'ять стилів: лемківський, бойківський, гуцульський, бароковий та готичний. Depo.Закарпаття підібрало кілька неймовірно гарних церков, які обов'язково варто побачити, пребуваючи на Закарпатті. Церква святого Михаїла у селі Ужок, Великоберезнянського району Була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО. Є своєрідним символом не тільки села, а й всього краю. Збудована 1745 року. Напис над дверима свідчить, що цю церкву бойківського стилю збудували майстри Павло Тонів із с. Бітлі (Львівщина) та Іван Циганин із с. Тихого. Є дані, що храм не завжди стояв там, де він є зараз. Будівлю перенесли вниз до дороги, тому що людям похилого віку було тяжко підійматись по схилу. Дерев'яна хрещата одноповерхова церква Вознесіння Господнього, с. Ясіня, Рахівський район. Також у списку світової спадщини ЮНЕСКО. Храм збудований у 1824 р., церкву ще називають Струківською. У 1930-ті роки Струківська стала своєрідним символом Підкарпатської Русі - під такою назвою Закарпаття входило до складу Першої Чехословацької республіки у 1919-1938 роках. Її часто можна побачити на чеських листівках, у фотоальбомах та інших публікаціях тієї доби. Шелестівська Михайлівська церква, Ужгород. Церква була побудована в селі Шелестів Мукачівського району у 1777 році. На початку березня 1928 року церкву запропонували купити мукачівській православній громаді. Споруду перевезли в Мукачево і освятили 5 серпня. У часи СРСР церква була певний час занедбана, а 1972 року її перевезли до Ужгородського музею народної архітектури і побуту. Це єдина класична лемківська церква, що залишилася в Закарпатті, а загалом в Україні їх всього дві. Церква святого архистратига Михаїла, с.Крайников Церква святого архистратига Михаїла, с. Крайниково, Хустського району. Михайлівська дерев'яна церква у селіКрайниково побудована у 1668 році і є унікальним зразком архітектури мармарошської дерев'яної готики 17-18 ст. Церкву оточують старі дуби, які є однолітками храму. Високу дерев'яну каркасну дзвіницю, що колись стояла біля церкви, було перенесено разом із дзвонами до православної церкви, збудованої в 1927 році. Церква є діючою, сьогодні нею послуговується греко-католицька громада. Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострино Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострино, Великоберезнянський район За версією дослідників, церкву було збудовано в селі Сянки в 1645 році, як класичну бойківську, тризрубну, триверху споруду з домінуючим центральним верхом, а у село Кострино її перевезли в 1703 році. Костринська церква належить до видатних пам'яток української архітектури. Храм побудований без жодного цвяху та сучасних оснащень. Нині церква Святої Покрови належить православній єпархії і перейменована у костринський монастир. Хоча значна частина дерев’яних церков краю є державними пам'ятками, держава про них не турбується. Пам'яткоохоронні закони є, але вони чомусь не діють. За нищення дерев'яних шедеврів, їх перебудову не відповіла ще жодна людина. Як зазначає дослідник Михайло Сирохман, якщо взяти одне Закарпаття, то за 90-ті роки знищено десять церков. Щороку - по шедевру.

22:10:42 28.08.2015

Розпорядженням Президента України головою Міжгірської райдержадміністрації призначено Василя Худинця. Нового керівника активу району представив Геннадій Москаль. Економічна ситуація у високогірній Міжгірщині — одна з найскладніших по області. Промовистим підтвердженням цьому стали цифри, озвучені на представленні. Податкова база скорочується, на сьогодні в районі офіційно працевлаштовано всього 4,5 тисяч чоловік (минулого року було 5,1 тисяча, падіння складає 12 відсотків). У райавтодорі виникла тримісячна заборгованість із зарплати, а в медичній галузі без додаткового фінансування через місяць закінчаться медикаменти, а потім — і харчі для пацієнтів (загалом до кінця року на медичну галузь потрібно знайти мільйон гривень). Вакцини проти туберкульозу, сироватки від отрути та сказу немає, тому якщо людину вкусить гадюка, медики зможуть проводити тільки симптоматичне лікування. — Фінансувати медицину можливо лише зі стабілізаційного фонду, — зазначив Г.Москаль. — Ми добиватимемося виділення коштів із Києва, однак на місці також необхідно працювати. Левова частка надходжень у місцеві бюджети — це прибутковий податок із громадян. Тому необхідно створювати нові робочі місця, залучати інвестиції. Паралельно з підготовкою до зими — це найголовніше завдання для нового керівництва. Найперспективнішим для Міжгірщини є туристична галузь. Наведу такий приклад. Коли я приїхав на Закарпаття в 2001 році й об’їжджав райони, в Жденієві (Воловеччина) була пустка. Зате зараз там купа туристичних об’єктів, а роботи стільки, що працівників доводиться везти з інших сіл та районів. Міжгірщина в плані перспективності туризму нічим не поступається Воловеччині, треба лише засукати рукави і взятися до роботи.У другій половині наради Г.Москаль підняв тему декомунізації. Як з’ясувалося, в Міжгір’ї, Колочаві та В.Бистрому досі є вулиці на зразок Радянської, Колгоспної, Чкалова, Щорса і т.д. Керівник області закликав сільських і селищного голову не зволікати з їх перейменуванням і попросив увіковічнити в нових назвах вулиць загиблих на Донбасі учасників АТО.Довідково: Василь Худинець народився 9 червня 1980 року. Одружений, має сина. У 2005 році закінчив Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. До цього призначення з 2012 року - Колочавський сільський голова. Прес-служба Закарпатської ОДА

21:15:46 28.08.2015

Новости

Начинающим о биноклях

Статьи » массажные коврики, массажеры

Выбираем маникюрный набор, набор для маникюра

Информационный портал о продовольствии

Закарпаття - край, де є багато можливостей різного відпочинку, лікування, проведення часу.Санаторії,готелі,мі



Статистика
RSS-каналов в каталоге: 16647;   Сегодня добавлено: 3;   Вчера добавлено: 14;

© 2008-2015, adVISeR